Виступ на педагогічних читаннях
«Казка як засіб розвитку словесної творчості»
 

Одна з вкрай важливих  і актуальних проблем — розвиток словесної творчості дошкільнят. Базова програма визначає його як одне з провідних завдань сучасної освіти. У стихійному пошуку нових методів і технологій, спрямованих на його реалі­зацію, незаслужено поза увагою залишається такий ефективний і перевірений часом засіб розвитку словесної творчості як казка. А саме казка якнайкраще активізує дитячу уяву і творчість, служить зразком зв’язної розповіді і літературної мови, джерелом образів і сюжетів.

Про унікальні можливості казки та систему роботи з нею для розвитку словесної творчості старших дошкільнят розповідають викладач Алла  Пасічник  та студентка Вікорія Бєлова , Інститут дошкільної, початкової і мистецької освіти Київського міського пед. ун-ту ім. Б, Грінченка.

Словесна творчість у старшому дошкільному віці

На сучасному етапі розвитку наша держава по­требує творчих, самодостатніх, активних, освічених особистостей, формування і розвиток  яких є нині головним завданням освіти, і перш за все дошкіль­ної. Це засвідчено і законом України «Про дошкільну освіту», і Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні.

Дослідження психологів (Л.С. Виготський, М.М. Поддьяков, Б.М. Теплов, Д.Б. Ельконін) та пе­дагогів (А.М. Богуш, Н.А. Ветлугіна, Н.В. Гавриш, Д.В. Меджерицька, Н.П. Сакуліна, Є.О. Фльоріна) доводять, що творча діяльність відповідає потре­бам та можливостям дітей дошкільного віку, та ви­значають, що головна її цінність не в створенні певного продукту, а в самореалізації та само­вдосконаленні дитини.

Серед творчих проявів дошкільнят особливе місце посідає словесна творчість — первинна форма літературної творчості — спеціально організований, зумовлений мотивацією процес створення дитиною твору в будь-якій формі мовленнєвого висловлюван­ня, що відповідає певним літературним нормам (Н.В. Гавриш). Таким чином, словесна творчість — своєрідний пік або результат досить високого рівня розвитку мовлення та уяви. Проте досягнення цієї норми можливе лише за певних умов: розвитку психічних процесів, насамперед творчої уяви, роз­витку всіх сторін мовлення, багатого життєвого дос­віду дитини, спеціально організованого навчання та правильно обраного засобу розвитку словесної твор­чості. Старші дошкільнята вже мають вміти вільно фантазувати, складати різноманітні оповідки, створювати казки за опорними схемами або сю­жетними картинами, самостійно вигадувати об­рази та сюжети. Н.В. Гавриш, Е.П. Короткова, Н.П. Орланова, Є.І.Тихеєва, Є.О. Фльоріна наголошують на важливості навчання творчого розповідання та на­зивають провідні засоби розвитку словесної твор­чості; природа, фольклор, іграшки, театралізована діяльність, ілюстрації, розвиток поетичного слуху.

Поряд з тим одним з найбільш ефективних та доступних засобів розвитку словесної творчос­ті є казка, яка служить зразком побудови зв’язної розповіді, яскравих образів, літературної мови. Вона активізує дитячу фантазію, спонукаючи до творчос­ті. У науковій літературі широко представлено сис­тему методів роботи з казкою.

Методи  роботи з казкою

Придумування продовження казки. Каз­ки зазвичай не мають відкритого фіналу, навпаки закінчення доволі чітке й логічне: ріпку витягли, Колобка з’їла Лисиця, Попелюшка і Принц одру­жилися. Дітям пропонується ж поміркувати, що далі відбувалося в житті персонажів. Варіанти продов­ження у дітей будуть різними, залежно від рівня їхнього сприймання і аналізу казки, розвитку твор­чої уяви.

Зміна кінцівки казки. Дітям пропонується змі­нити кінцівку казки, яка їх не влаштовує, наприклад, у народних казках “Колобок”, “Рукавичка” чи в ав­торських, як-от “Русалонька” Г.-Х. Андерсена тощо.

Спільне розв’язання проблемного питан­ня, поставленого до казки. Ставити й розв'язу­вати такі питання слід по добре знайомих дітям каз­ках. Важливо добре продумати проблему, яка спонукала б дітей фантазувати, допомагати улюб­леним героям шукати вихід зі складної ситуації, при­думувати кілька версій і вибирати з них одну. Для цього треба вміти міркувати й вигадувати. Ось на­приклад: Принцеса всю ніч лежить на горошині і не може заснути. Потрібно винайти щось таке, що до­поможе Принцесі спокійно заснути, як усі принцеси в світі.

Зміна ситуацій у знайомих казках. Вихова­тель у котрий раз розповідає дітям знайому казку і домовляється з ними щось у ній змінити. Спочатку незначні зміни в казку вносить сам вихователь, але так, щоб спонукати дітей до фантазування: “А да­вайте зробимо так, щоб...”.

Зміна характерів персонажів казки. Звич­ні, улюблені образи, з якими дитина зустрічається багато разів, формують у неї стереотипи і стереотип­не мислення. А щоб розвивати креативність, оригі­нальність бачення, дітям пропонується придумати нову казку, наділивши головних персонажів давно знайомої казки новими якостями.

Складання казки з персонажами з інших казок. Дітям пропонують створити нову казку, у якій діятимуть персонажі з інших казок. Спочатку доцільно дібрати ілюстрації з їхніми зображеннями й уважно їх розглянути, згадати історію кожного, а потім “пе­ремістити” їх у нові обставини.

Складання казок  про фантастичні країни. Безперечно, такі країни спочатку придумують самі вихователі і допомагають дітям дати їм назву: “Тілі- тілі-тряндія”, “Небувандія” тощо. Діти розповідають про ці країни за таким планом: 1. Хто живе в цій країні? 2. Що вони роблять? 3. Як ми туди потрапи­мо? 4, Що там робитимемо? 5. Що привеземо з цієї країни на згадку?

Рівень розвитку словесної творчості старших дошкільнят (Експериментальне дослідження)

Казка дає широкі можливості для розвитку сло­весної творчості дитини, які, на жаль, сьогодні реа­лізуються недостатньо. Це підтверджує проведене нами експериментальне дослідження з метою вивчення рівня сформованості словесної творчості дітей старшого дошкільного віку на базі двох дошкільних навчальних закладів м. Києва.

Нами встановлено, що більшість дітей вияв­ляє інтерес до казок, але, як не прикро, сьогоднішні малюки знають їх дуже мало. Опи­тані діти із запропонованих 9 казок (українські на­родні казки “Лисичка та Журавель”, “Кирило Ко­жум’яка”, російські народні казки: “Снігуронька”, “Три ведмеді”, англійська народна казка “Троє поросят”, словацька народна казка “Дванадцять мі­сяців”, авторські казки: “Про Півника та Курочку” Н. Забіли, “Червона Шапочка” Ш, Перро, “Сьома дочка” В. Сухомлинського) змогли назвати та роз­крити зміст лише п'ятьох, а то й трьох. Деякі діти замість казок називали мультфільми: “Леопольд”, “Міккі-Маус”, “Вінні-Пух”, “101 далматинець” тощо. Улюбленими дитячими казками залишаються “Ко­лобок”, “Червона Шапочка”. Лише 35 % дітей екс­периментальної групи змогли пригадати слова, якими розпочинаються казки, і ЗО % — якими за­кінчуються. Різниці між мультиком, оповіданням і казкою сучасні діти не лише не розуміють,а й не відчувають.

Саме тому у дошкільнят виникають труднощі під час складання власних казок: не знають як розпочати розповідь, розвинути сюжет, логічно завершити; в багатьох випадках не усвідомлюють прохання «вигадай», «придумай»; практично не використовують засоби художньої виразності; в мовленні вживають слова – паразити на кшталт «ось», «якби» тощо; в процесі розповідання повторюють одні й ті самі слова сполучення. Статистика невтішна: 35,5% опитаних дітей відмовилися складати казку взагалі; 60,5% -- погодилися, але з них 15% дітей переказали знайому казку без внесення в неї нових елементів. А в розповідях більшості дітей відсутня логіка побудови сюжету, порушена композиційна структура. Лише 15 % дітей групи, придумали змістовну, логічно побудовану казку.  ­

Проаналізувавши результати експериментально­го дослідження ми визначили, що лише 20 % дітей експериментальної групи мають достатній рівень сформованості словесної творчості. Це зумовлено відсутністю системності в роботі з роз­витку словесної творчості, в ознайомленні дітей з народними та авторськими казками. Чітко просте­жується залежність між рівнем розвитку словес­ної творчості дітей і організацією занять з озна­йомлення з казками та з творчого розповідання. На результат суттєво впливала навіть кількість про­ведених занять. Зрозуміло, що у садках, де ведеть­ся систематична послідовна робота з розвитку мов­лення та мислення, де дошкільнятам багато читають та розповідають, загальний рівень сформованості словесної творчості був істотно вищим.

Тому так важливо правильно організувати нав­чально-виховну діяльність зі словесної творчості як на заняттях, так і в повсякденному житті.

На основі даних експериментального досліджен­ня було визначено провідні завдання.

Завдання розвитку словесної творчості дітей старшої групи

Уточнювати та розширювати знання дітей про казку як літературний жанр, її структурні ком­поненти (зачин, розвиток дії, кульмінація, кінців­ка); основні ознаки, відмінність від оповідання.

Систематично ознайомлювати дітей з укра­їнськими та зарубіжними, авторськими та на­родними казками.

Формувати та вдосконалювати вміння склада­ти зв’язні розповіді, що характеризуються змістовністю, послідовністю і логічністю викла­ду думки.

Розвивати образність мовлення (вживання мовних та немовних засобів виразності).

Вчити дітей дотримуватися композиційної структури при складанні казки.

Спонукати дітей до фантазування, придумування нових образів та сюжетів.

Виховувати інтерес до словесної творчості.

​

Система роботи з розвитку словесної творчості

Відповідно до поставлених завдань розроблено систему роботи на рік з розвитку словесної твор­чості дітей старшого дошкільного віку засобом каз­ки, в основу якої покладено принципи: природовідповідності; всебічного розвитку особистості; співробітництва; забезпечення максимальної мов­леннєвої активності; емоційної насиченості занять; виразності мовлення; включення дітей в активну пі­знавальну діяльність за змістом художнього твору. В запропоновану систему роботи включено 33 за­няття, з них 2 комплексні заняття з художньої літе­ратури та мовленнєвого розвитку, 8 занять з худож­ньої літератури та 25 занять з мовленнєвого розвитку, з них 12 групових та 13 індивідуально-групових за­нять для дітей, що мають недостатній рівень сформованості словесної творчості. Відповідно протягом місяця ми плануємо 1-2 групові заняття з художньої літератури, 1-2 групові заняття з мовленнєвого роз­витку та 1-2 індивідуально-групові заняття для ді­тей, що мають недостатній рівень сформованості словесної творчості, які доцільно проводити в другу половину дня. Це зумовлено тим, що заняття з мов­леннєвого розвитку мають спиратися на знання діть­ми казок. Тому читання та розповідання казок пла­нуються на заняттях з художньої літератури безпосередньо за кілька днів до занять з мовленнє­вого розвитку. Читання казок великих за розміром ("Снігова королева” Г.-Х. Андерсена) розраховано на кілька занять.

Важливим в організації процесу навчання є логіч­на послідовність, реалізація принципу поступового ускладнення.

Послідовність занять з розвитку словесної творчості у старших дошкільнят

Ознайомлення дітей з казкою як літературним жанром.

Творчий переказ казки ( від імені головного героя, зміна кінцівки ).

Придумування продовження казки.

Складання казки за опорними словами.

Зміна характеру персонажів казки.

Розв΄язання проблемних ситуацій та суперечностей у казці.

Самостійне придумування дітьми казок.

Принцип «казкової» квітки

Для ознайомлення дітей з казкою як літературним жанром доцільно використовувати так звану “казкову” квітку, запро­поновану студенткою КМПУ ім. Б. Грінченка Вікторією Бєловою. Частини квітки ми асо­ціюємо зі структурними еле­ментами казки. Коріння — це зачин казки, те, що спричинює подальші події. Стебло і листя — основна частина казки, розвиток дії. Квітка — це куль­мінація — найважливіший мо­мент. Плід — це закінчення, ло­гічне завершення. Діти краще та легше запам’ятовують структуру казки з допомогою цієї “казкової квітки і, орієн­туючись на неї, дотримуються композиційної структури під час складання власних казок.

Отже, казка має посісти своє місце в освітньому процесі дитсадка, використовуватися на різних ти­пах занять (фронтальних, групових, індивідуально- групових, індивідуальних). Доцільно поєднувати ознайомлення з казками із завданнями творчого ха­рактеру в різних формах роботи; в групі бажано ство­рювати альбоми з придуманими дітьми казками, ілю­струвати їх дитячими малюнками;

Необхідно також поглиблювати знання вихователів з методики розвитку словесної творчості ді­тей дошкільного віку, надати їм можливість практи­куватися у використанні різних методів розвитку словесної творчості, в тому числі й казки під час ділових ігор, семінарів, майстер-класів.

. З цією метою вихова­телям доречно проводити індивідуальні та групові консультації для батьків (“Казка в житті дитини”, “Виховний потенціал казки”, “Вплив казки на мов­леннєвий розвиток дитини”, “Казка і творчість”); “Вечори Казки” за участю дідусів та бабусь; розва­ги “Казка в гості завітала”, “Подорож у казку”; пре­зентації альбомів придуманих дітьми казок.