«Розвиток творчих здібностей дошкільників засобами ТРВЗ – технології»

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» вперше в освіт­ньому просторі України визначає креативність як одну з пріоритетних ліній розвитку дошкільника. Розвиток сучасної дитини як особистості передбачає максимальну реалізацію нею своєї активності, самостійності, творчої ініціативи.

Як відомо, одним із основних завдань дошкільного закладу, на що, зокрема, спрямовує Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», є забезпечення належних умов для повноцінного, своєчасного й різнобічного розвитку дитини з метою виховання ініціативної, творчої особистості.

Реалізація досвіду творчості передбачає створення педагогом різноманітних умов, що поєднують принципи індивідуальності й варіативності. Чим різноманітнішим середовище, тим дитині легше проявляти самостійність, критичність, творчу активність. Саме тому ми вважаємо технологію ТРВЗ (особливо з образотворчої діяльності) дуже актуальною.

Що ж таке творча особистість? Більшість авторів погоджується з тим, що творча особистість — це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки — найхарактерніше. Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою є наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуальні психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності та є умовою успішного компонування.

Проаналізувавши це визначення, з метою полегшення розуміння чинників, що впливають на творчу особистість, ми створили відповідну систему роботи.

Неординарний, творчий підхід до виявлення творчих здібностей у дітей дошкільного віку та створення відповідних умов для їх розвитку — одне із пріоритетних завдань, що постало перед нами, і саме воно є запорукою успіху у формуванні творчо спрямованої особистості дошкільника.

Використання нетрадиційних технологій малювання — це найкращий метод розвитку фантазії дітей, що сприяє розвитку творчої уяви та активності дитини, умінню гнучко й нешаблонно мислити, шукати альтернативні шляхи розв'язання проблем.

Для розвитку творчості дітей ми практикуємо різні форми роботи з використанням різноманітних зображувальних і наочних матеріалів. Наприклад, настінне оформлення «Дивний потяг», що дає змогу ознайомлювати дітей із конкретною темою. Кожний вагончик потяга має своє призначення. У першому ва­гоні ми ознайомлюємо дітей із літературою, письменниками, художниками. У другому вагончику — із репродукціями художників.

У третьому — стоїть дзеркало для творчості різними матеріалами (рідкою крейдою, білою гуашшю). Повертаючись до дитинства, потрібно пригадати, якими важливими для дитини є її «коштовності» (камінчики, гвіздки, шматочки мережива, ґудзики, намисто). Будь-який предмет у дитячих руках оживає. Дитяча робота не повинна бути тільки живописною чи графічною, вона повинна містити різні зображувальні матеріали (наприклад, колаж — це приклеювання різних матеріалів до будь-якої основи).

Ознайомлення з колажами можна провести таким чином.

Вихователь. Ви коли-небудь звертали увагу на ґудзик? Звісно, коли він відривається зід одягу. Ґудзики дуже потрібні. А чи знаєте ви, що ґудзик може перетворитися на різні предмети, людей, тварин? Уся таємниця — в тому, що не кожна людина може це побачити, а тільки та, яка вміє і любить фантазувати. А як відбувається це перетворення? Погляньте, перед вами — картини, на яких зображений метелик. На першій картині ми бачимо його близько. Видно крила, голову. Здається, він поряд із ними. На другій картині він сидить на квітці, трохи далі від нас. Ми також бачимо крила,толову. Але на цій картині є також і багато метеликів. Вони сидять на квітах. Ми бачимо тільки їх силуети. Ось піднявся вітер — і вони полетіли геть. А на останній картині метелик полетів так далеко, що перетворився на крапку. Ця крапка — ґудзик. Ось що приховане у моєму ґудзику.

З технікою монотипія можна ознайомити дітей таким чином.

Вихователь. Візьмемо два аркуші паперу, туш. На одному аркуші ставимо ляпки Увесь аркуш — у ляпках. Тепер зверху накриваємо другим аркушем і говоримо чарів’ні слова: «Абракадабра, ишл-шил!» Що ж вийшло? Плавним рухом руки спрямовуємо аркуш до себе, примовляючи: «Раз, два три — картино, оживи!» Різко знімаємо аркуш і дмухаємо. І що у нас вийшло?»

Обираємо зображення та з'ясуємо, на ще воно схоже: на ліс, на галявину. За допомогою рамки-кадрування домальовуємо або докреслюємо допоміжним матеріалом. Колу діти викладають квіточки на великому папері ватману,

Часто від дитини можна почути: «Я не вміє малювати». Виникають запитання: «Чому ти так вирішив?», «Хто тобі сказав?», «А ти спробував? Спробуймо разом! Ось тобі папір, олівець для тебе і олівець для мене. Намалюємо велике сонечко, воно добре, тепле, лагідне, усміхається, як мама. Ось і з'явилося сонечко. Не саме з'явилося, а ми йому допомогли».

Завдання педагогів ми вбачаємо в тому, щоб допомагати дитині побачити світ, його красу, уселити у неї упевненість у своїх силах і запалити вогник радості, творчості, фантазії, які важливо підтримувати із самого початку їх творчого шляху, запевнивши: «Ти все можеш». Ми як педагоги повинні дарувати дитині віру в себе. Перша похвала — і дитина чекає на іншу. Не скупіться на похвалу, тоді ви отримаєте творче задоволення від праці дітей. Дитина зростає, набуваючи досвіду. Не кажіть малюкам «Ні!», що гасить вогник їх пізнання.

Щомісяця ми організовуємо з дітьми виставки дитячого малюнка, що набули по­пулярності серед вихованців. Проблема формування творчого потенціалу дитини є складною, багатоаспектною і разом із тим дуже важливою для сучасної психолого педагогічної науки та практики освітньої галузі. Розумне поєднання, урахування різних аспектів, цієї спільної проблеми дозволить досягти успіху в розвитку дитячої творчості, розвитку особистості в цілому.

Не забувайте, що кожна дитина талановита й геніальна. Ми повинні навчити її орієнтуватися у сучасному світі, розвивати мислення, не втративши при цьому дитячої геніальності. Тільки тоді вона відповість вам радістю, посмішкою, бажанням зробити щось власне — самобутнє та унікальне!